04.04.2015 – 20:00

CHOVEN

Мультымедыйны перформанс Алы Загайкевіч з выкарыстаннем падрыхтаванай відэа-плыні і генерацыяй гуку ў рэальным часе (45 хв.). Відэа – Waldemart Klyuzko. Твор інспіраваны паэмай украінского паэта Міколы Вараб’ёва “Човен”.

Кімната в готелі… В ній є все, що потрібно людині… В ній є вікно, дзеркало, вода, склянки, ліжко, шафа, телевізор, папір та ручка… та обов’язкова Біблія.
Однак тут ніщо не нагадує справжній Дім людини. Тут не лежать книги, які любить читати людина, тут не має колекції її камінчиків, чи порожньої пляшки з минулого літа, тут не видно, врешті, її музичних інтструментів…

Але тут можна жити. Тут “зручно”… тобто “ніяк”… тут ти можеш бути “ніким”… Заховатися, пересидіти якусь негоду…
У фільмі Кіри Муратової “Вічне повернення” чоловік їде у відрядження щоб вирішити найважливішу проблему свого життя… А в сусідньому номері знаходять людину, що вже вирішила… остаточно…

Човен – у готелі… Чому – човен?
Готельна кімната – дуже “стабільний” простір. Кажуть, раніше там був монастир. Біблія в кімнатах – напевно з тих часів. Усамітнитись, завмерти…

Човен – це прихисток. Як кімната. Але він інакший. В ньому ти по справжньому робиш вибір. Тікати.. Чи повернутися. Змінити. Все. В першу чергу – самого себе.Ти можеш плисти за течією, або про неї – і тоді ти будеш гребти з усіх сил, напружуючи м’язи. І все одно стояти на місці. Незворушно. Або майже летіти над водою!
З човна все виглядає інакше. Світ хитається.Ти можеш рухатися повільно. Разом з рікою. Разом з усіма її рибами та річковим лататтям… Придивлятися до птащок, що злітають з берегів, до ледь помітних таємничих рухів водоростей. Забувати. Згадувати. Засинати. Прокинутися інакшим.

сховище
човен
адамівка
містика
ключ

розбитий човен
хвороба
імітація
по колу
човен

і злетів

і тіло
і недосяжність
і стеля
човен

(Микола Воробйов, з поеми “Човен”)